На сьогоднішній день в інтернеті словом «вірус» вже можна полякати тільки старше покоління людей. Зрозуміло, є потужні і складні програми, які зламують захищені бази даних, виводять з ладу цілі корпоративні мережі і зливають гігабайти конфіденційної інформації.

Однак найчастіше вони проникають на домашні комп’ютери, коли хтось натисне на посилання «ви мільйонний користувач, виграли мільярд», вирішить збільшити прес, м’язи або інші частини тіла за 7 днів або просто лазить по сумнівних сайтах.

Складно уявити зараз, але на самій зорі інтернету, тоді ще ARPANETа, в США, тобто мережі для вчених і військових, вже були свої віруси. 22-річний непримітний аспірант Роберт Морріс написав свого знаменитого «хробака» в далекому зараз 1988 році, і як він стверджує сьогодні, якби він був потужніший, як знати, можливо інтернету і не було б.

Вирішивши йти до успіху і просто провести експеримент, який, як потім каже Морріс, «вийшов з під контролю», Роберт запускає в патріярха сучасної Мережі «хробака», який був влаштований з розрахунком на уразливості в мережевих поштових сервісах. Вірус проникав в комп’ютер користувача і далі поводився вельми і вельми розумно.

Через всі віддалені комп’ютери хробак розсилав свої копії і запускав їх. Причому в якості заходів захисту, було прописаний проміжок часу, через який вірус робив свою копію і знову встановлювався, і знову, і знову, одночасно маскуючись під цілком звичайні програми, прописуючись необразливо в реєстрі.

Також одночасно починалася робота з пошуку «довірених комп’ютерів», як наприклад, кілька комп’ютерів існують в локальній мережі комп’ютерного класу, і розсилка їм своїх копій. З захищеними ж комп’ютерами вірус розбирався підбором паролів, варіацією слова login, по черзі застосовуючи близько 400 слів.

Однак на третій день фахівці з АНБ придумали заплатки на поштові сервіси та сервіси віддаленого доступу і стали потихеньку знищувати «хробака» збираючи шматки підмереж в одну Мережу. Морріс йде здаватися в ФБР з повинною і вже взявши молодого генія на олівець, його засуджують на умовний термін, десять тисяч доларів і виправні роботи, і це все незважаючи на збиток в сто мільйонів доларів. Для преси все це мотивувалося тим, що злого наміру не було, вірус не був призначений для злому, шпигунства і зливу інформації.

Через добу «хробак» був остаточно переможений, лист Морріса дійшло до користувачів, а «заплатки» налагодить і стали працювати без збоїв, поклавши початок створенню перших комп’ютерних антивірусів. Сам Роберт закінчив університет, став багатим і знаменитим, отримав ступінь доктора і навіть один час очолював IT-відділ в АНБ США. Тепер створивши власну компанію він почиває на лаврах, читає лекції, а дискети з вихідним кодом його вірусу поміщена в музей.

Физическая охрана объектов, офисов, предприятий.