Ми спробуємо розібратися в тому, що таке суїцид і суїцидальна спроба, ми спробуємо навчитися розпізнавати ознаки небезпеки, що насувається, ми дізнаємося, що потрібно робити, щоб не злякатися і зуміти допомогти другу або просто знайомому сверстнику відшукати спо-соб виходу з кризи, саме виходу, а не догляду. Адже суїцид це відхід, відхід від вирішення проблеми, від покарання і ганьби, приниження і відчаю, розчарування і втрати, отвергнутости і втрати самоповаги … словом, від усього того, що складає різноманіття життя, нехай і не в самих райдужних її проявах.

Що потрібно знати про суїцид?

Оскільки суїцид щороку загрожує життю багатьох тисяч молодих людей, всі підлітки повинні уявляти собі, «що таке суїцид і як з ним боротися». Пам’ятай, для боротьби з суїцидом достатньо однієї людини — тебе.
Перш ніж надати допомогу другові, який збирається вчинити суїцид, важливо мати основною інформацією про суїцид і про суїцидента. Особливо важ-но бути в курсі дезінформації про суїцид, яка поширюється набагато швидше, ніж інформація достовірна. У цьому розділі ти отримати інформацію про суїцид, яку необхідно знати для надання ефективної допомоги опинився в біді другу чи знайомому.

Суїцид — основна причина смерті у сьогоднішньої молоді.

Суїцид є «вбивцею № 2″ молодих людей у віці від п’ятнадцяти до двадцяти чотирьох років. «Убивцею № 1″ є нещасні випадки, у тому числі передозування наркотиків, дорожні пригоди, падіння з мостів та будівель, самоотруєння. На думку ж суїцидологів, багато хто з цих нещасних випадків в дійсності були суїцидами, замаскованими під нещасні випадки. Якщо суїциду-логи мають рацію, то тоді головним «вбивцею» підлітків є суїцид.
Національний статистичний центр охорони здоров’я США підрахував, що в 1992 році жертвами суїциду стали 5000 молодих людей, і багато експертів вважають, що цифра ця занижена. Поряд з суїцидами, які помилково іменуються «випадковою смертю», відбувається чимало суїцидів, про яких інформація в поліцію не повідомляється. Багатьом батькам важко зізнаватися в тому, що їхні сини і дочки покінчили з собою *).
Іноді смертний випадок визнається суїцидом лише в тому випадку, якщо покон-чівшій з собою залишив передсмертну записку, однак більшість тих, хто вирішив розлучитися з життям, записок, як правило, не залишають. Іноді не можна точно сказати, з’явилася та чи інша насильницька смерть самогубством, тому в графу «суїцид» потрапляють лише ті випадки, які не викликають ніяких сумнівів.

Дослідження показують, що цілком серйозні думки про те, щоб покінчити з собою, виникають у кожного п’ятого підлітка. З роками суїцид «молодшає»: про суїцид думають, намагаються покінчити з собою і кінчають зовсім ще діти. В після-дмуть десять років число суїцидів буде швидше за все рости у підлітків у віці від десяти до чотирнадцяти років.

Як правило, суїцид не відбувається без попередження.

Більшість підлітків, які намагаються покінчити з собою, майже завжди попереджають про свій намір: говорять або роблять щось таке, що служить на-меком, попередженням про те, що вони опинилися в безвихідній ситуації і думають про смерть. Про свої плани розлучитися з життям не діляться з оточуючими лише небагатьох Гії. Хтось з друзів виявляється в курсі справи завжди.

Суїцид можна запобігти.

Є думка, що якщо підліток ухвалив рішення розлучитися з життям, то по-заважати йому вже неможливо. Вважається також, що якщо підлітку не вдалося покінчити з собою з першого разу, він буде здійснювати суїцидальні спроби знову і знову, до тих пір, поки не доб’ється свого.
Насправді ж, молоді люди намагаються, як правило, покінчити з собою всього один раз. Більшість з них представляють небезпеку для самих себе лише в продовження короткого проміжку часу — від 24 до 72 годин. Якщо ж хтось втрутиться в їхні плани і надасть допомогу, то більше робити замах на своє життя вони ніколи не будуть.

Розмови про суїцид не наводять підлітків на думки про суїцид.

Існує точка зору, ніби розмови з підлітками на «суїцидальні» теми становлять чималу небезпеку, так як вони можуть захотіти випробувати цю небез-ність на собі.Ти, мабуть, чув розмови про те, що не можна, мовляв, розмовляти з молоддю про наркотики, тому що тоді вони можуть захотіти їх спробувати; не можна розмовляти з ними про секс, тому що тоді вони займуться сексом, і т.д. Деякі батьки, вчителі, психологи уникають слова «суїцид», тому що бояться навести своїх підопічних на думку про насильницьку смерть.

Насправді ж, розмовляючи з підлітком про суїцид, ми зовсім не подталкі-ваем його суїцид зробити. Навпаки, підлітки отримують можливість відкрито го-воріть про те, що вже давно їх мучить, не дає їм спокою. Якщо твоя знайома, немов би ненароком, заводить розмову про самогубство, це означає, що вона давно вже про нього думає, і нічого нового ти їй про нього не скажеш. Більше того, твоя готовність підтримати цю «небезпечну» тему дасть їй можливість виговоритися, — суїцидальні ж думки, якими діляться з співрозмовником, перестають бути думками суіцідальноопаснимі.

Суїцид не передається у спадок.

Від мами ти можеш успадкувати колір очей, від тата — веснянки на носі; суі-цідальние ж ідеї у спадок не передаються. Разом з тим, якщо хтось з членів твоєї родини вже здійснив суїцид, ти опиняєшся в зоні підвищеного суїцидального ризику.Уяви, наприклад, сім’ю, де батьки багато курять, п’ють або упот-споживаною наркотики. У такій сім’ї діти ризикують перейняти шкідливі звички батьків. На цих дітей діє так званий «фактор навіювання»:
батьки, мовляв, поганому не навчать. Зрозуміло, діти зовсім не зобов’язані наслідувати батьків. Для наслідування вони мають право вибрати інший, більш позитивний, приклад.

Суїциденти, як правило, психічно здорові.

Оскільки суїцидальну поведінку прийнято вважати «ненормальним» і «нездоровим», багато хто помилково вважає, що суїциденти «не в собі». Суїцидентів плутають з тими, хто психічно хворий. Є навіть думка, ніби суїциденти небезпечні не тільки для самих себе, а й для інших.
Так, суїциденти можуть вести себе як «психи», проте їх поведінка не є наслідком психічного захворювання. Їхні вчинки і думки неадекватні лише в тій мірі, в якій неадекватним виявилося їх становище. Крім того, в більшості своїй суїциденти не представляють небезпеки для інших. Вони можуть бути раздраже-ни, але їх роздратування спрямоване виключно на себе.
Як правило, підлітки, які здійснюють спробу накласти на себе руки, пси-хіческі хворими не є і становлять небезпеку виключно для самих себе. Здебільшого вони знаходяться в стані гострого емоційного конфлікту, від чого протягом короткого проміжку часу думають про самогубство. Лише у дуже невеликої кількості молодих людей спостерігаються серйозні хімічні і фізичні порушення мозкової діяльності, у зв’язку з чим їх вчинки і відчуття можуть протягом довгого часу відрізнятися не-
адекватністю.
Психічно хворі люди часто накладають на себе руки. Через різких перепадів настрою та неадекватної поведінки життя їх перетворюється на тортури — однак твої друзі та знайомі, в більшості своїй, до цієї категорії не належать.

Той, хто говорить про суїцид, здійснює суїцид.

З десяти роблять замах на своє життя підлітків сім ділилися своїми планами. Тому більшість підлітків, які говорять про суїцид, не жартують. Тим не менше у нас прийнято від них «відмахуватися». «Він жартує», — говоримо або думаємо ми. - «Вона робить вигляд», або: «Це він каже, щоб привернути до себе увагу!» Не ризикуй життям свого друга: раз він заговорив про самогубство, значить це серйозно.

Суїцид — це не просто спосіб звернути на себе увагу.

Часто друзі і батьки пропускають повз вуха слова підлітка: «Я хочу по-кінчити з собою». Їм здається, що підліток хоче, щоб на нього звернули увагу, або ж що йому просто щось потрібно.
Якщо твій знайомий заговорив про самогубство, то він і справді хоче при-тягти до себе увагу. І разом з тим він не жартує. Які вже тут жарти! Якщо ти справжній друг, то в цій ситуації тобі не личить міркувати про те, для чого йому знадобилося привертати до себе увагу. Замість цього, зверни увагу на те, що говорить твій друг, не міркуй про те, чим він керувався, заговоривши про суїцид.
Виходячи з того, що якщо твій друг завів розмову про самогубство, значить жи-вется йому й справді не солодко. Значить, він зважився на відчайдушний крок.Навіть якщо він просто «робить вигляд», хоче звернути на себе увагу, це незвичайна поведінка свідчить про те, що він потрапив у біду. Щось у нього напевно сталося. І найкраще — прислухатися до його слів, поставитися до його загрозам всерйоз.

Суїцидальні підлітки вважають, що їхні проблеми серйозні.

Різні люди дивляться на одну і ту ж ситуацію, на одну і ту ж проблему по-різному.Те, що одному здається дурницею, іншому може здатися кінцем світу.
Напевно, ти погодишся, що діти і дорослі часто дивляться на життя по-різному. Те, що жахливо для тебе, для них нісенітниця, і навпаки. У тебе, наприклад, поганий настрій від того, що ти побився зі своїм кращим другом, а батьки скажуть: «Ну і що?У тебе й без нього друзів вистачає «.
На життя по-різному дивляться не тільки батьки та діти. Навіть у самих близьких друзів може бути різна точка зору: те, що «добряче» для тебе, для одного твого друга «паршиво», а для іншого — «нормально».

Суїцид — наслідок не однієї неприємності, а багатьох.

Ти ж чув вираз: «Остання крапля, яка переповнила чашу тер-співу»? Причини, які ведуть до суїциду, подібні капає в чашу терпіння краплях. Кожна крапля — ніщо, двом краплях, десяти краплях ні за що не заповнити чашу доверху. А тепер уяви, що крапель цих не десять і навіть не сто, а багато тисяч. У якийсь момент чаша терпіння буде переповнена.
Зазвичай люди не здійснюють самогубство через однієї якоїсь неприємності.Здебільшого вони намагаються піти з життя не через однієї невдачі, а з-за серії невдач.

Самогубство може зробити кожен.

Запобігати суїцид було б простіше всього, якщо б його здійснювали тільки оп-ределеніе підлітки. На жаль, тип «суїциду-небезпечного підлітка» встановити неможливо.
Підлітки з багатих сімей схильні суїцидальним настрої нітрохи не менше, ніж підлітки з сімей потребують. Суїцид здійснюють не тільки ті підлітки, які погано вчаться і ні з ким не ладять, але й молоді люди, у яких немає проблем ні в школі ні вдома.
На перший погляд може здатися, що вашій подрузі не загрожує суїцид, тому що у неї все є: гроші, машина, друзі, потужні «ганчірки». Але добробут — зовсім не гарантія від суїциду. Важливо те, що твої друзі говорять і роблять, а не те, скільки у них грошей і що вони, по-твоєму, відчувають.

Чим краще настрій у суїцидента, тим більше ризик.

Самогубство підлітка, який начебто вже виходить з кризи, для багатьох є повною несподіванкою. Більшість молодих людей намагаються покінчити з собою всього один раз в житті; для тих же підлітків, які можуть зробити вторинну суїцидальну спробу, найнебезпечніший час — 80-100 днів після першої спроби.
Після першої спроби розлучитися з життям підлітки відчувають постійну підтримку оточуючих. Друзі, батьки, вчителі приділяють їм підвищену ува-ня, і в них виникає почуття, що всі їх люблять.
Однак через три місяці життя повертається в колишнє русло. Друзі, батьки і вчителі, як і раніше оточують вчинила суїцид чималою турботою, проте життя, як то кажуть, «бере своє», з’являються у них справи й важливіші. Тим більше що настрій у підлітка відмінне — ось всім і здається, що найгірше позаду.
Однак зробив суїцидальну спробу підліток повертається в нормальний стан повільніше, ніж може здатися. Страхи і неприємності, під-штовхнули його до суїциду, ще не пройшли остаточно, ще дають про себе знати. Ось чому цей етап найбільш небезпечний: всі опікувався підлітка зайнялися своїми справами, у нього ж виникає враження, що від нього відвернулися, і йому може прийти в голову думка зробити ще одну суїцидальну спробу, щоб «повернути» до себе увагу оточуючих.
Іноді на те, щоб остаточно зжити в собі суїцидальні наміри, під-паросткам потрібно не менше трьох місяців. За цей час може з’ясуватися, що ситуація на краще не змінилася: улюблена дівчина до нього не повернулася, відмітки краще не стали, пристрасть до наркотиків або до алкоголю таке ж сильне. Тут-то їм і приходить в голову думка, що єдиний вихід з положення — повторна спроба розлучитися з життям. Вони перебувають у непоганій формі і починають планувати суїцидальну спробу номер два з подвоєною енергією.
У цьому випадку їх друзям слід бути насторожі. Тобі може здатися, що твій друг після першої спроби одумався і «пішов на поправку», — він же в цей самий час задумав другого суїцид активно приступив до здійснення свого наміру. Вигляд у нього при цьому абсолютно щасливий, адже про себе він думає: «Нічого, скоро все це скінчиться».

Друг може запобігти самогубство!

Від турботливого, люблячого одного залежить багато чого. Він може з пащі потенційному суициденту життя.
А тепер уяви, що хтось із твоїх друзів поділився з тобою своєю таємницею, — сказав, наприклад, що хоче покінчити з собою. Погодься, якщо б він тобі не довіряв, то й секретами б не ділився. І заговорив твій друг з тобою, можливо, саме тому, що вмирати-то він не хотів. До тебе він звернувся тому, що вірив: зрозуміти його зможеш тільки ти.

Хто здійснює самогубства? Чому? Яким чином?

Ми знаємо, що тема суїциду вселяє страх. Страх цей може бути ще більшим, якщо ти знаєш когось, хто зробив спробу піти з життя або ж наклав на себе руки, або якщо тобі самому приходили в голову думки про суїцид. Ми знаємо також, що суїцид є забороненою темою, про нього не поговориш з батьками, вчителями чи друзями.
Можливо, ти знаєш когось, хто скоїв суїцидальну спробу. Можливо, ти знаєш когось, хто скоїв суїцид. Якщо це так, то ти, мабуть, чув, як хтось (можливо, і ти сам) задавав питання: «Навіщо їй було вмирати?» Або «Навіщо йому було так робити зі своєю сім’єю?»
Питання ці цілком природні, але здебільшого ти не отримаєш на них однозначної відповіді, не дізнаєшся, чому твій знайомий вирішив розлучитися з життям.Напрошується інший, більш точне запитання: «Яка проблема чи проблеми виникли у цієї людини?» Тобі це може здатися дивним, але більшість підлітків, які вчиняють суїцид, насправді вмирати ж не хочуть. Вони просто намагаються вирішити одну чи кілька проблем. Трагедія полягає в тому, що проблеми тимчасові вони вирішують раз і назавжди. Найважливіше — пам’ятати, що в більшості своїй молоді люди, які намагаються покінчити із собою або накладають на себе руки, вмирати зовсім не хочуть. Вони хочуть уникнути проблем, які, на їх погляд, їм не по плечу. Ці проблеми завдають їм емоційну і фізичну біль, і суїцид представляється їм надійним засобом цей біль зупинити.
Звідки ми знаємо, що тисячі молодих людей, які вчинили суїцид в минулому році, вмирати зовсім не хотіли? А якщо вони не хотіли вмирати, то чому померли?
Здебільшого молоді люди здійснюють суїцидальну спробу у себе вдома між чотирма годинами після полудня і повністю. Іншими словами, вони намагаються покінчити з собою саме там, де їх швидше за все знайдуть, і роблять це в такий час дня, коли хтось із членів сім’ї здебільшого перебуває вдома. Шанс прийти їм на допомогу великий, — той же, хто сподівається, що буде врятований, насправді вбивати себе не хоче.
А як же ті молоді люди, яких врятувати не вдалося? Звідки ми знаємо, що насправді вмирати їм не хотілося? Напевно ми знати цього не можемо, проте, розмовляючи з молодими людьми, яких врятувати вдалося, але які повинні були б загинути, ми можемо уявити собі, про що вони думали.
Зіткнувшись з невідворотністю смерті, майже всі вони говорили, що несподівано починали розуміти: проблеми їх не настільки великі, щоб їх не можна було вирішити.Їм раптом ставало ясно: не так вже все погано. За секунду до смерті вони усвідом-навали, що хочуть жити.

Для того, щоб утримати друга або знайомого від самогубства, треба трохи розбиратися в людській психології.

Щоб цінувати життя, необхідно знати дві основних речі:
1. Нам потрібно, щоб нас любили.
2. Нам потрібно добре до себе ставитися.

На нашу поведінку впливають два основні принципи:
1. Наша поведінка залежить від того, як ми до себе ставимося.
2. Поведінка кожної людини має мету; наші вчинки не відбуваються «просто так».
Якщо керуватися цими дуже важливими міркуваннями і чітко уявляти собі їх реальний, практичний сенс, то можна трохи краще розібратися, чому деякі підлітки хочуть піти з життя. Ти побачиш також, як дружні турбота і ласка вміють обнадіювати, гнати від себе думки про самогубство.

Потреба любові. Для того, щоб цінувати себе і своє життя, всі ми повинні відчувати любов до себе. Потреба любові — це:
- Потреба бути коханим;
- Потреба любити;
- Потреба бути частиною чогось.
Якщо ці три «потреби» присутні в нашому житті велику частину часу, ми в стані справлятися з життям, вирішувати які постають перед нами проблеми.
Підліткам, яких не люблять, які самі не відчувають симпатії до своїх однокласників і вчителям, які відчувають себе чужими і вдома, і в школі, і у дворі, справлятися з неприємностями набагато складніше. Через те, що вони погано вчаться, не ладнають із батьками, друзями та вчителями, їх самооцінка знижується, вони відчувають свою нікчемність, самотність, «незалученість». Звідси і нездатність вирішувати багато наболілі проблеми. Від того, що самооцінка їх знизилася, навіть ті проблеми, які раніше вирішувалися мимохідь, тепер стають для них нерозв’язними.
Деякі підлітки порівнюють це тривожне, неприкаяне стан з відчуттям потопаючого, який захлинувся і йде на дно, або ж людину, у якого судорожно стискається від туги серце. Як ти думаєш, що для них в цей нелегкий час саме головне? Ти вгадав — Друг.

Подумай сам. Припустимо, ти задумав вчинити самогубство, тому що «тебе ніхто не любить», і раптом ти починаєш відчувати чиюсь ласку, турботу, з тобою говорять, тебе слухають — і в тебе з’являється проблиск надії. Якщо ж тебе переслідують дмуть думки про смерть, тому що ти сам нікого не любиш, то теплі почуття по відношенню до тебе можуть виявитися заразними: під їх впливом може розтанути і твоє холодне серце. Якщо ж ти хочеш покінчити з собою, тому що відчуваєш, що нікуди «не вписуєшся», буває достатньо всього одного дружнього рукостискання, щоб відчути, що ти зайняв місце в серці хоча б однієї людини.
Дбайливий і ласкавий друг здатний відрадити тебе від самогубства, бо він задовольняє твою потреба в любові, потреба, настільки властиву кожному з нас.Іноді для порятунку людини буває достатньо всього одного ласкавого слова.

Оточення — це те місце, де ти знаходишся «в оточенні» інших. Такі «оточень» у тебе декілька: будинок, школа, двір. Перебуваючи в компанії своїх друзів, ти перебуваєш в оточенні однолітків. В принципі «Оточення» може бути ще більше, наприклад: робота, церква або баскетбольний майданчик. У кожному з таких місць ти взаємодієш, контактуєш з іншими. Розмовляєш, смієшся, ти сперечаєшся. А іноді просто мовчиш.

Самооцінка — це те, як ти оцінюєш себе сам.

На чому грунтується наша самооцінка?
- Наша самооцінка — це наше самовідчуття. Те, як ми сприймаємо себе, наше життя, наші почуття по відношенню до друзів — все це впливає на нашу самооцінку.
- Наша самооцінка — це і те, яким ми представляємо іншим. Наша самооцінка залежить від того, як до нас ставляться наші друзі, вчителі, батьки або вос-живильники, що вони про нас говорять.

Подумай, як зміниться твоя самооцінка в залежності від наступних обставин-нізацією:
твої батьки тебе хвалять;
ти завалив іспит;
твої друзі «за тебе горою»;
вчитель фізкультури кричить на тебе;
ти зважаєш самої гарненькою дівчиною в класі;
хтось назвав тебе «психом»;
тебе обрали до ради класу;
ти підвів приятеля.

Смотреть aliens vs predator 2010 скриншоты! Самые последние скрины!

java игры 128 160, ява игры на мобильник, бизнес город